top of page

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

– Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;

– Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;

– Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність;

– Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і

покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

– Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять

– агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки.

Пам’ятайте: якщо Ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг), батьки можуть бути притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

Відповідальність за деякі прояви булінгу наступає до досягнення дитиною 18 років – З 14 РОКІВ.

 

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ

– Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;

– Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;

– Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;

– Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;

– Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів

щодо припинення цькування.

Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

 

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

– Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;

– Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;

– Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;

– Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);

– Повідомте керівництво школи про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво закладу освіти несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини;

– Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

Захистіть свою дитину від цькування!

bottom of page